Офіційний сайт
дошкільного навчального закладу №6
"Шоколадка"

Чому пори року змінюють одна одну

Колись дуже давно жили чотири сестри: Зима, Весна, Літо й Осінь. Хоч і були вони рідними, але між ними часто виникала суперечка про те, хто має царювати на землі, хто з них більше подобається людям і яка пора року потрібніша. Скільки вони не сперечалися, ніяк не могли дійти згоди. Кожна сестра вважала, що вона найкраща й найважливіша.

І тоді вони вирішили звернутися за порадою до звірів і птахів.

Довго радилися звірі і птахи, і нарешті вирішили обрати літо. За ласкаве сонечко, теплі дощі й прохолодний вітерець, що дарує Літо всім лісовим жителям. Сестри Літа дуже засмутилися, дізнавшись про це.

-        Це нечесно, несправедливо, а нам що робити?! – в один голос закричали вони. І знову почалася суперечка.

Отут з гілки на землю злетіла Мудра Сова й сказала:

-        Годі сперечатися. Ви ж рідні сестрички. Ви всі рівні між собою й  маєте ділити всі нарівно. Тоді нікому з вас не буде образливо.

-        Що ти  маєш на увазі? – запитали сестри в Мудрої Сови.

-        Рік довгий – цілих дванадцять місяців. Ось і розділіть його нарівно. Кожна з вас може узяти собі по три місяці. Так буде справедливо. До того ж, кожна пора року хороша по своєму, - відповіла сова.

Звірі і птахи погодилися з нею.

Відтоді сестри ніколи не сварилися, тому що кожна з них господарює на землі тільки у свій час.

Запитання для дітей

  • Чому сперечалися рідні сестри?

  • До кого сестри звернулися за порадою?

  • Яку пору року обрали звірі й птахи?

  • Хто допоміг сестрам розв’язати суперечку?

  • Яка пора року подобається тобі?

 

ЛІТО ЛІТЕЧКО ПРИЙШЛО

ЛІТЕЧКО ПРИЙШЛО

Літо з дощиком прийшло,

Світ чистенько вмило.

Всім надію принесло.

Стало світло й мило.

А навколо стільки квіт,

Всюди чари, ласка.

Зачудований весь світ.

Нас стрічає казка,

Любе сонечко, тепло,

Озеро і річка.

І навколишнє зело,

І м’яка водичка…

В небі ластівки стрімкі,

Працьовиті бджоли.

А на стежечках в’юнкі

Спориші довкола.

І така ясна краса

Зустрічає всюди!

Джміль гуде, летить оса

І веселі люди.

Літо-літечко прийшло,

Я така щаслива!

Нам воно несе тепло,

І багато дива.



ПРИКМЕТИ ЛІТА

Ластівки літають

Над водою низько,

Хвилі розбивають —

Значить, дощик близько.

Мов червоні квіти,

Хмари в небі синім,

Значить, завтра, діти,

Буде вітер сильний.

А як льону річка

В полі засиніла,

Знайте, що суничка

У гаю дозріла.

М. Чепурна



ЛІТНІ СТЕЖКИ

Вранці справжню таємницю

Нам відкрила Оля:

— Всі стежки, як придивитись,

Мають власний колір!

До садка біжить зелена,

Біла — до хмаринки.

А до річки в'ється стрічка

Синьої стежинки!

До суничок шлях червоний,

Золотий — до сонечка...

Прокидайтесь швидше, соні,

Відчиніть віконечка!

Кольоровими стежками

Вирушаймо разом з нами!

Ю. Ференцева



ВЕСЕЛЕ ЛІТО

Сонце, море і пісок –

Все для ігор, для діток.

Зайчик сонячний стрибає,

Він з малятами пограє:

Можна в жмурки в доганялки.

Раді Саші і Наталки

А Сергій в пісочку грав,

Він фортецю збудував.

На мурашник схожа дуже.

Влітку весело нам, друже!

Море хвилями хлюпоче,

Дітлахів воно лоскоче..

Всі стрибають і радіють,

Про веселе літо мріють.

С. Швець (За матеріалами дитячого журналу Жирафа–Рафа)



ДЕ ЛІТО ЖИВЕ

У павука хатинка —

Тоненька павутинка.

У коника веселого —

Між травами оселя.

У ластівки швидкої —

Під нашим підвіконням.

А тепле й ніжне літо,

Волошками повите,

Посріблене дощами,—

Живе в очах у мами

А. Костецький


ЛІТО

— Липа, липа зацвіла! —

Засурмила всім бджола.—

Гей, злітайтеся, подруги,

У гайок на край села.

Там уже не видно віт,

А лише пахучий цвіт.

Наберем багато меду.

Вирушаймо ж у політ! —

Бджоли з пасіки летять,

Липі крону золотять.

І здається, що у липи

Віти струнами бринять.

Т. Коломієць


ЛІТО

У відчинене віконце

Зазирнуло зранку сонце

І лоскоче ніжно носик,

І маленькі ніжки босі.

Сяйвом сонця все залито,

В нас гостює справжнє літо

Кольорове та яскраве,

Запашне, смішне, цікаве!

Мама літечку радіє,

Літо всіх маляток гріє,

Щоб росли вони здорові,

Наші «сонечка» чудові!

О. Роговенко



СПРАВИ ЛІТА

Знаєш, скільки справ у літа?

Їх усіх не полічити!

Треба нам підсмажить спини,

Ніс убрати в ластовиння,

Накупати нас у річці

Наперед на три сторіччя,

Та іще подарувати

Лісу й лугу буйні шати.

Словом, справ — не полічити!

Та найбільше треба літу,

Щоб зуміли я і ти

Набагато підрости!

А. Костецький


СВЯТО ІВАНА КУПАЛА

На Івана, на Купала

В лузі Наточка гуляла.

Квіти Наточка зривала,

У віночок уплітала.

На голівку приміряла

І до річки поспішала.

Там дівчата танцювали,

По воді вінки пускали.

Ой зраділа наша Ната:

«Ну й Купало! Ну і свято!»

Веселилась, танцювала,

Свій віночок виглядала

Г.  Шевчук


ЩЕДРЕ ЛІТО

Літня спека, грози, грім,

Літо, ти прекрасне всім!

Скільки в тебе є скарбів:

В лісі — ягід та грибів;

У садках — смачна малина,

Аґрус, яблука, ожина.

Фрукти й зелень соковита —

Це смачні дарунки літа.

Ген тече срібляста річка...

Ой і тепла ж в ній водичка!

Можна влітку засмагати,

Можна плавати й пірнати.

Т.  Корольова


ЛІТНІЙ РАНОК

Джмелі спросоння — буц лобами,

Попадали, ревуть в траві.

І задзвонили над джмелями

Дзвінки-дзвіночки лісові.

Повільне сонце на тумані

До проса виплило з води,

Де на пташинім щебетанні

Послався малиновий дим.

Лиш сонях спав, хоча й не мусив...

І ось за те, аби він знав,

Важкий ячмінь медовим вусом

Бджолу за лапку лоскотав.

У картузах із парусини

Комбайн комбайнові гукав:

— То що косить? Воно ж все синє —

Де льон, де небо, де ріка?

М. Вінграновський


В ДІДУСЯ ПАНАСА

В дідуся Панаса

Свято урожаю.

Я із ним в садочку

Яблука зриваю.

Запитав у дідуся:

— Можна скуштувати?

— Ні, до Спаса треба,

Внучку, зачекати.

В це чудове свято

Звичай був і буде:

Яблука та груші

Святять в церкві люди.

Г. Шевчук


ПРИЙШОВ СПАС

Кажуть люди: «От і Спас,

Йде вже літечко від нас».

Та всього залишив Спас

Добрим людям про запас.

Мед, як сонце, золотий,

Дух від яблук запашний,

Мак, волошки, чорнобривці —

Все на Спаса пригодиться.

Хто працює, той і має,

І про того Спас подбає!

Літо красне, прощавай,

В душах нам тепло лишай.

О. Роговенко

* * *

Тепле літо йде лужком,

Постьобує батіжком.

По травичці побрело,

Сніп ромашок принесло.

М. Пономаренко