Методичні рекомендації по проведенню мистецького тижневика у рамках Міжнародного Дня музики відповідно до розділу «Дитина у світі мистецтва» освітньої програми для дітей від 2 до 7 років «Дитина».

Мистецтво є своєрідним індикатором рівня культури суспільства загалом та особистості зокрема і що надзвичайно важливо здатне надихати, мотивувати й спонукати особистість до самовдосконалення. Тож невипадково назва освітнього напряму — “Дитина у світі мистецтва” — набула нового звучання в останній редакції Базового компонента дошкільної освіти та, відповідно, в оновленій комплексній освітній програмі “Дитина”. Автори прагнули таким чином зробити акцент на ролі мистецтва в розвитку особистості дитини та в дошкільній освіті загалом. Мистецька освіта дошкільнят не має на меті виховання художників, музикантів, акторів. Але здібності, якості, компетентності, що формуються і розвиваються в мистецьких видах діяльності, є інструментом творення дитини як особистості та збереження її унікальності. Залучення до мистецтва не лише збагачує особистий, індивідуальний досвід взаємодії дитини зі світом, а й допомагає їй навчитися проникати у внутрішній світ іншої особистості.

В оновленій освітній програмі для дітей від 2 до 7 років «Дитина» у підрозділі «Музика» використання музики як універсального засобу впливу на розвиток дитячої особистості визначено головною метою у консолідації зусиль та рівноцінного партнерства музичних керівників, вихователів, батьків у розвитку музичних здібностей дітей; формуванню у них емоційно-позитивного ставлення до музичних видів діяльності (співи, слухання, гра на музичних інструментах, музично-ритмічна діяльність, музична гра) та дано багато рекомендацій з форм організації   мистецької діяльності дітей, які передбачають слухання, обговорення, інсценізацію літературних і музичних творів, зустрічі з композито­рами,  акторами та детально розписано за  віковими групами  у розділі «Дитина у світі мистецтва».

Під час використання слухання музики у різних освітніх формах роботи з дітьми слід враховувати психологічні особливості дошкільників: їхню надзвичайну емоційну чутливість і здатність до чуттєвого сприйняття, завдяки чому їм легше, ніж дорослим, побачити кольори музики, відчути її духмяність, смак, настрій. Щире слухання музики викликає бажання «увійти» в музику, злитися з нею в єдине ціле. Емоційність дошкільників стимулює дії під музику – танці, хореографічні фантазії, заплющення очей та візуалізацію музичних образів, уявне малювання під музику. Музичні образи є допоміжнім засобом у пізнанні об’єктів та явищ природи, мистецтва, літературних героїв, забезпечують повноцінне сприймання природи у всій її красі. Так, музику дощу допоможе почути п’єса В.Косенка «Дощик», відчути красу сезонних змін у природі – цикл «Пори року» П.Чайковського, пофантазувати на зоологічні теми – цикл «Карнавал тварин» Сен-Санса тощо.

Вправи із психогімнастики, персонажами яких є об’єкти та явища природи (берізка, сонечко, хмаринка, вітер, листячко тощо), об’єкти для живописного, пластичного, конструктивного образотворення допомагають активізувати емоційну сферу і також супроводжується музикою. Наприклад, вправа «Я - листячко» виконується під музику П.Чайковського «Жовтень», яка допомагає дітям рухатись повільно, плавно, нагадуючи вальс осіннього листя, але не забувати про врахування психологічних особливостей дошкільників, так як не усі діти  бажають уявляти себе листячком. Зі свого педагогічного досвіду пам’ятаю дівчинку, яка під час такого етюду відмовилась уявляти себе листочком, пояснюючи нам, що коли дерева восени скидають листя то воно лежить на землі і по ньому ходять.

Під час ознайомлення дошкільників з природою слухання музики привертає увагу до звуків природи – шум моря, шелестіння листя, крапання дощу, заметіль, вітер, грім, сюрчання коників. Звуки природи можна відтворювати голосом, плесканням в долоньки, пальчиками, ніжками або ж використовувати гру на музичних інструментах.

Вдало підібрана музика спонукає дитину вільно, пластично рухатися, орієнтуватися в просторі, самостійно фантазувати тощо.

Для розвитку позитивного емоційного ставлення дітей до об’єктів природного і соціального довкілля особливо важливо, щоб музика лунала в повсякденному житті дитячого садочка в найрізноманітніших ситуаціях, тобто стала неодмінним супроводом усіх дійств, спрямованих на розв’язання питань мистецької, екологічної, мовленнєвої освіти дошкільнят.

В навчально-методичному посібнику «Методичні рекомендації до Освітньої програми для дітей від 2 до 7 років «Дитина»   йдеться про місце планування музики, яка не може обмежуватися лише музичною залою. Місце планування музики слід «винести» у коридори, групи, вулицю. Такий підхід дає змогу життю в ЗДО набути нових фарб: діти охочіше виконують завдання, бо їх підбадьорює музика; легше засинають, бо вона заспокоює малюків, із задоволенням граються в супроводі приємних мелодій. Мимоволі накопичується слуховий досвід, гармонізується нервова система. Користь і радість – подвійна!

Про цілющі властивості музики відомо ще з античних часів. Стародавні греки використовували благотворне звучання арфи з метою нормалізації психічного здоров’я.

Геніальні композитори XVIII ст. Моцарт і Гендель написали «Heilmusik» (з німецької «хейлмузік» - цілюща музика) для тих, хто страждає від хронічного головного болю. У сучасній психології є навіть наукова гіпотеза «ефект Моцарта», яка описує поліпшення когнітивної діяльності людини під впливом музики Моцарта або класичної музики загалом. У процесі прослуховування музичних стимулів у різних системах передачі сигналів мозку відбуваються певні зміни. Саме тому важливо, щоб музика в дитячому садочку лунала не лише під час свят, розваг, занять, а і  у повсякденному житті. Використання музичних творів у години прийому дітей, на прогулянках, під час організації сну, харчування збагачує малюків новими враженнями, що сприяє формуванню розвитку самостійної творчої ініціативи, а також позитивно впливає на здоров’я.

Співавторка нової редакції БКДО, кандидат педагогічних наук Антоніна Шевчук наголошує на те, що задля розвитку самостійної мистецької діяльності в груповій кімнаті мають бути створені, оновлені чи заново впорядковані осередки мистецтва — для театралізованих ігор, образотворчої діяльності, музичної та хореографічної активності. А для розвитку здатності здійснювати вибір мистецької діяльності (і будь-якої іншої) варто встановити дошку вибору і розробити разом із дітьми правила користування нею. Забезпеченню наступності дошкільної й початкової ланок мистецької освіти серед інших чинників може посприяти впровадження тематичного підходу, зокрема проведення тематичних днів і тижнів.

Зокрема, гарними приводами для організації таких заходів можуть стати всеукраїнські та міжнародні свята:

-                    Міжнародний день музики (1 жовтня)

-                    Всесвітній день поезії (21 березня)

-                    Всеукраїнський день художника (11 жовтня)

-                    Міжнародний день театру (27 березня)

-                    Всесвітній день танцю (29 квітня).

У такі дні варто уникати пафосності, натомість намагатися привнести більше душевності, можливостей для прояву індивідуальності й творчості. Доречною може стати зустріч із митцем. Провідною умовою реалізації завдань освітнього напряму має стати створення в ЗДО універсального розвивального мистецького середовища. Сучасне соціальне і предметнопросторове середовище має бути придатним для формування мистецько-творчої компетентності дітей, зокрема малят з особливими освітніми потребами, мотивувати їх до діяльності та творчості, реалізації власних можливостей.

Отже, Першого жовтня відзначається Міжнародний день музики.

Цей день запо­чатковано ще 1975 року за рішенням ЮНЕСКО. Одним з ініціаторів його святкування був композитор Дмитро Шостакович. Зрозуміло, що цей день — насамперед свято музикантів. У всьому світі на його честь влаштовують великі концертні програми з участю кращих артистів та художніх колективів. За традицією, цього дня звучать твори зі скарбниці світової музики. Студенти зазвичай влаштовують вечори музичного гумору.

Цікаво, що у Франції свято музики відбувається 21 червня — у найдовший світловий день. Цього дня музика лунає всюди: у кон­цертних залах, на вулицях, майданах, у квартирах. Кожен, хто вміє грати на музичних інструментах, грає; хто вміє співати — співає; хто любить танцювати — танцює; а той, хто поки що не відкрив у собі ці таланти, слухає виконавців і разом із ними радіє життю, утверджуючи його через музичне мистецтво.

Багато хто з відомих музикантів спеціально цього дня поспішає до Франції, щоб безоплатно виступити на сценічних майданчиках про­сто неба. Відбуваються паради оркестрів, концерти з участю зірок та менш відомих музикантів. Звучать музичні твори усіх жанрів, від класичної музики до найсучасніших музичних течій. Загалом ці за­ходи відбуваються у другій половині робочого дня, проте святковий настрій у країні панує від самого ранку, а свято триває до наступного дня.

Антоніна Шевчук пропонує  застосувати чи не весь педагогічний арсенал форм, методів і прийомів при організації тематичного дня або тижневика. Насамперед у дитячо­му садку від самого ранку має звучати хороша класична, народна, су­часна музика — як в інструментальному, так і вокальному виконанні. На заняттях із музики слід створити особливу атмосферу, а всі інші — музично оформити. Не варто забувати й про веселі музичні розва­ги. Саме ж музичне свято можна влаштувати як мандрівку різними містами України, країнами Європи, різними континентами зі слухан­ням музики народів світу.

Важливо, щоб діти долучилися до думки: цього дня світова спільнота утверджує життя через музичне мистецтво, радіє відкриттю музичних талантів, бодай і в таких маленьких дітях, як дошкільнята. Нехай цей день запам'ятається дітям тим, що вони разом із дорослими у вільній, невимушеній атмосфері насолоджувалися слу­ханням улюблених музичних творів, виявляли себе у творчій грі на музичних інструментах, діставали насолоду від співів, спільних хороводів тощо.