Формування у дітей старшого дошкільного віку екологічних знань і уявлень, розуміння цілісності всіх природних компонентів, виховання позитивного емоційно-ціннісного ставлення до природи можливе через використання різних засобів, серед яких авторська казка природознавчого характеру має посідати гідне місце.

Сучасна дошкільна освіта орієнтує педагогів на реалізацію компетентнісного підходу до розвитку особистості. Природни­чо-екологічна компетентність дошкільника передбачає уявлення дитини про природне довкілля як цілісний живий організм, у якому взаємодіють повітря, грунт, рослини, тварини, люди в багатоманіт­ності, єдності, русі, мінливості.

Для формування уявлень про цілісність природи в дітей стар­шого дошкільного віку спочатку необхідно актуалізувати знання про об'єкти та явища природи, про зв'язки й залежності, що існують у природі, і на цій основі формувати уявлення про природу як єди­ний живий організм. Оскільки наявні уявлення дітей не гарантують їх дбайливого ставлення до природи й екологодоцільної поведінки, необхідно разом зі знаннями й уявленнями формувати відповідне ставлення до природи.

Напрями роботи з формування природничо-екологічної компетентності дошкільників

Для підвищення ефективності формування природничо-екологіч­ної компетентності дошкільників роботу проводять у трьох напрямах:

• з дітьми;
• з вихователями;
• з батьками.

Робота педагогів з батьками має на меті покращення обізна­ності батьків з питань екологічного виховання, а робота методичної служби з педагогами — підвищення їхньої компетентності.

Але основні зусилля слід спрямувати на роботу з дітьми, осно­вною формою якої є повсякденне спілкування вихователя з дітьми з використанням казок природознавчого змісту. Учені довели, що через емоційну взаємодію з образами діти засвоюють певні знання й уявлення, формулюють судження й висновки. Образність казки сприяє формуванню перших синкретичних уявлень про ті об'єкти та явища, про які в ній розповідається. Особливе місце в роботі з дітьми має посідати авторська казка, в основу якої покладено конкретні нау­кові факти, а форма подання інформації залишається казковою, оптимізує процес екологічного виховання дошкільників.

Принципи добору казок екологічного змісту

Якщо для загального розвитку дітей придатні всі казки, то з ме­тою екологічного виховання слід добирати лише ті, що найточніше передають особливості, звички, способи адаптації до середовища іс­нування живих істот, розкривають зв'язки й залежності у природі. Адже саме такий казковий зміст допомагає дитині зрозуміти й усві­домити цілісність природи, що є базисом для формування позитив­ного емоційно-ціннісного ставлення до природи та екологодоцільної поведінки.

Насамперед у процесі екологічного виховання старших до­шкільників доцільно використовувати авторські казки, що мають наукову пізнавальну осно­ву, відображають реальні зв'язки й залежності у при­роді. Казки природознавчого змісту цікаві дошкільникам. У цих казках науковий зміст органічно пов'язаний із ху­дожнім словом, що сприяє з одного боку формуванню у дітей уміння бачити кра­су природи, почуття любо­ві й ціннісного ставлення до неї, а з іншого — збагаченню їхніх уявлень про довкілля, формуванню вміння виділя­ти закономірності природ­них явищ. Авторські казки базуються на наукових фак­тах, які передаються в до­ступній і цікавій дітям «ча­рівній» формі, завдяки якій рослини і тварини можуть розмовляти й міркувати, сумувати й радіти. У казці автор зазвичай емоційно і жваво описує різні явища неживої природи й особливості життя знайомих дітям тварин, комах, квітів і рослин.

Добираючи казки, дорослі мають насамперед виділити на­укову природознавчу основу кожної з них — реальну екологіч­ну інформацію, на яку слід звернути увагу дітей у процесі роботи над змістом. Це допоможе правильно сформулювати запитання за змістом казки, відповідаючи на які дитина матиме змогу помірку­вати і усвідомити, що в казці вигадка, фантазія, а що відповідає ре­альності.

Так, наприклад, науковою природознавчою основою казки Ганни Бєлєнької «Казка про хлопчика Олесика та малу Краплинку, або Чому паринки летять від землі до хмаринки?» є ві­домості про те, що:

• вода буває у твердому (лід), рідкому й газоподібному (пара) станах;
• під променями сонця вода випаровується і підіймається вгору, перетворюючись на пару;
• з хмар вода проливається дощем та насичує грунт во­логою.

Науковою природознавчою основою казки Юрія Дмитрієва «Що таке ліс» є така інформація:

• у лісі ростуть дерева (берези, осики, дуби, сосни, ялини тощо);
• крім дерев, у лісі ростуть чагарники, квіти, трави, гриби;
• у лісі живуть птахи, комахи (метелики, жуки, бджоли, бабки), звірі;
• ліс — це і дерева, і трави, і гриби, і квіти, і тварини. Це цілісна система, бо без кожного з перерахованих меш­канців ліс загине.

Засоби залучення батьків до екологічного виховання дітей

Щоб екологічне виховання дітей насправді було ефективним, необхідно якнайактивніше залучати до нього батьків. У процесі ро­боти з ними слід насамперед пояснити необхідність екологічного ви­ховання дошкільників, визначити наслідки байдужого ставлення до цього процесу. Уся робота з батьками має бути спрямована на фор­мування в них уявлень про важливість природи в житті дитини, за­лучення батьків до розвитку в дітей інтересу до природи, спостереж­ливості, допитливості, дбайливого ставлення до об'єктів природи. Батьки мають дізнатися, як у процесі спостережень розширюється світогляд, розвивається мовлення і мислення дітей. їх необхідно пе­реконати в тому, що не обов'язково відводити спеціальний час для ознайомлення з природою, адже дива природи завжди поруч з нами, потрібно тільки вміти побачити їх і навчити цього дітей. А для цього досить лише роззирнутися навколо дорогою в дошкільний навчальний заклад і звернути увагу на мураху, що тягне вантаж у кілька разів більший за неї, на краплинки ра­нішньої роси, що з'явилися на тендітній травинці, на кульбабку, що розкриває свої квіточки з першими променями сонця. А дорогою додому у вечірні години здивуватися, що роси на травичці вже немає, звернути увагу на те, що кульбабка по­вернула свої квіточки до сонечка, яке сідає за обрій, і вже го­това їх закрити на ніч — готується до нічного сну.

Тематика заходів з батьками може бути різною, наприклад:

• роль авторської природознавчої казки у вихованні дітей;
• знай і люби природу;
• як ознайомлювати дітей із природою через авторську казку;
• казки про скарби лісу;
• читання казок у сім'ї.

Головне, щоб педагоги про­водили заходи не формально, а спрямовували їх на задоволен­ня потреб батьків та їхніх інте­ресів. Скажімо, під час бесіди на тему «Як ознайомлювати дітей із природою за допомогою ав­торської казки» можна не лише збагачувати знання батьків про засоби ознайомлення дітей з при­родою та про роль авторської казки природознавчого харак­теру у процесі екологічного ви­ховання, а й надавати цікаву ін­формацію про авторів цих казок, зокрема про факти та події, що спонукали авторів до написан­ня казок для дітей. Такий підхід і  підвищуватиме рівень компетентності батьків з питань екологічного виховання дітей, і сприятиме формуван­ню у них інтересу до цієї діяльності.

Щоб забезпечити ефективну вза­ємодію з батьками, слід своєчасно нада­вати їм інформацію про виховну роботу, що проводиться з дітьми в дошкільному закладі. Для цього доцільно оформити інформаційні стенди, на яких можна передбачити такі рубрики:

• Що ми робимо сьогодні.
• Треба прочитати.
• Розкажіть дитині.
• Просимо взяти участь.
• Діти запитують.

Окрім цього, у куточку для батьків обов'язково слід роз­міщувати інформацію, наприклад на такі теми, як-от: «Чого не можна робити у природі», «Як спілкуватися з природою», «Пра­ва дикої природи», «Правила безпеки в лісі», «Бережіть ліс» тощо. Цю інформацію необхідно регулярно поновлювати — ба­жано щотижня.

Дієвим методом формування активної позиції батьків щодо екологічного виховання дітей є їх залучення до реалізації природни­чих проектів, зокрема, доручення виконати певні творчі завдання, скажімо:

• скласти правила поведінки у природі;
• записати певні прикмети;
• організувати прогулянку до лісу;
• провести спостереження за природою й записати, що спо­добалося найбільше, що дивного, цікавого побачили;
• позмагатися з дітьми в пошуку «незвичайного у звичай­ному».

Для виконання таких завдань батькам разом з дитиною зазви­чай необхідно організувати екскурсію чи цільову прогулянку в при­роду. А щоб такі прогулянки проводилися з найбільшою користю, варто під час тематичних батьківських зборів запропонувати бать­кам прослухати аудіозапис розповідей дітей про екскурсії й< прогу­лянки у природу з батьками. Після такого прослуховування потрібно розповісти батькам, на що слід звертати увагу дітей, як згодом збага­чувати отримані знання, читаючи казки.

Наприклад: «Під час прогулянки слід подивитись, як гарно навколо, розглянути квіти, комах, послухати спів птахів, а вдома — прочитати казку про лісових мешканців і відтворити враження від побаченого під час прогулянки. А можна навпаки — прочитати казку про якогось мешканця степу, лісу, водойми, а потім знайти його у природі, порівняти опис у казці із зовнішнім виглядом у реальному житті. Щоразу, коли відкривається гарний краєвид, слід обов'язково помилуватися красою природи й обговорити її «необхідність», значення в житті людини, взаємозалежність природних об'єктів. Так поступово у дітей формується ціннісне ставлення до природи, як цілісної системи».

Така форма роботи допоможе батькам зрозуміти, які враження і знання залишилися у їхньої дитини, а головне — як потрібно орга­нізовувати прогулянки у природу, щоб ці враження стали яскраві­шими, а знання — багатшими і точнішими.

Очікуваний результат роботи з батьками:

• сформованість у батьків розуміння компетентності дитини у сфері «Природа» як неодмінної передумови становлення цілісної особистості;
• розуміння необхідності екологічного виховання ди­тини в умовах родини та значення успішності спіль­них зусиль сім'ї і педагогів дошкільного закладу;
• усвідомлення значущості прикладу власної поведінки для екологічного виховання дитини;
• розуміння важливості використання казок природо­знавчого змісту як одного з ефективних засобів еко­логічного виховання дошкільника.

Методичні рекомендації щодо використання казок природознавчого змісту

Підвищення фахової компетентності педагогів щодо еколо­гічного виховання дітей полягає в актуалізації знань змісту осві­ти в освітній лінії «Дитина у природному довкіллі», розширенні їх знань з питань організації екологічного виховання дітей, зокрема методів роботи з авторською казкою природознавчого змісту в цьо­му процесі.

З метою формування природничо-екологічної компетентнос­ті у вихованців у дошкільних закладах широко використовують такі форми роботи, як заняття, спостереження, екскурсії, праця в при­роді, ігри, нескладні досліди, демонстрація ілюстративних матеріа­лів, використання ТЗН, бесіди, розповіді тощо. При цьому основною формою роботи завжди залишається спілкування педагога з дітьми в різних видах діяльності, спря­моване на формування екологіч­ної свідомості.

Тож зусилля методичної служби слід спрямувати на те, щоб ґрунтовно ознайомити ви­хователів з ефективними ме­тодами формування початко­вих екологічних уявлень у дітей, з тим, як ці уявлення впливають на розвиток позитивного емо­ційно-ціннісного ставлення до­шкільників до природи та фор­мування екологічно доцільної поведінки і діяльності в природі. З огляду на це вихователів доцільно ознайомити з методи­кою використання авторських казок природознавчого   змісту у процесі екологічного виховання, підготу­вати для них пам'ятку з методичними ре­комендаціями ( Додаток).

Форми роботи з педагогами варто урізноманітнювати. Доцільно проводи­ти ділові ігри, семінари-практикуми, за­стосовувати інтерактивні методи під час засідань педагогічної ради. У ході цих методичних заходів слід як опрацьовува­ти теоретичні питання щодо формуван­ня компетентності дошкільників у сфері «Природа» та розв'язання завдань еколо­гічного виховання, так і вчити педагогів практично застосовувати дієві методи під час розв'язання змодельованих чи реаль­них проблемних педагогічних ситуацій.

Очікуваний результат роботи з вихователями:

• систематизація і конкретизація їхніх знань з питань екології;
• розширення уявлень про можливості екологічного ви­ховання в дошкільному закладі, зокрема про значення авторської казки природознавчого змісту;
• практичні навички застосування різних методів роботи з авторською казкою природознавчого змісту.

Використання авторської казки природознавчого змісту в роботі з дітьми

Формування природничо-екологічної компетентності дошкіль­ників засобами авторської казки природознавчого змісту доцільно планувати в три етапи:

• закріплення знань дітей про об'єкти та явища природи, формування позитивного емоційного ставлення до при­роди;
• формування уявлень про зв'язки й залежності у природі, розвиток емоційно-ціннісного ставлення до природи;
• формування уявлення про цілісність природних систем і людину як частину природи, розвиток позитивного емо­ційно-ціннісного ставлення, мотивація екологічно доціль­ної поведінки та діяльності.

Слід добирати казки, що найбільш відповідають завданням кожного з етапів роботи з дітьми, зокрема такі:

• перший етап — Борис Грінченко «Квітки»; Оксана Іваненко «Кисличка», «Кульбабка», «На добраніч»; Іван Крип'якевич «Буряк і соняшник»; Зірка Мензатюк «Квіти дощу»; Гроздана Олуїч «Ясене­вий листок»; Людмила Тарнашинська «Казка про жовтий листочок»; Василь Чухліб «Пісня тоненької очеретинки»; Ганна Бєлєнька «Як павучок хатку собі будував»; Василь Сухомлинський «Найгарніша мама», «Велике й мале»; Сергій Козлов «Зимова казка» та інші;
  • другий етап — Олександра Лопатіна «Як дерева до зими го­туються», «Невтомні трудівники»; Наталія Павлова «У живій кімнатці», «Знахідка»; Іван Сенченко «Як Олеся заснула у квітці»; Марія Скребцова «Розмова сосонок»; Ганна Бєлєнька «Хто з них правий?»; Віталій Біанкі «Пригоди Мурашки», «Зозуленя»; Оксана Іваненко «Про бджілку Медунку», «Чорноморденький»; Василь Сухомлинський «Самотній мураха», «Зозулина журба»; Григорій Храпач «Золотавка» та інші;

•        третій етап — Віталій Біанкі «Лісові домівки», «Перше по­
лювання», «Хатинка»; Зоя Плохій «Хто потрібніший?»; Василь Сухомлинський «Камінь»; Юрій Дмитрієв «Що таке ліс?»; Микола Кучма
«Лісовий ярмарок»; Дмитро Чередниченко «Той, що прийшов захи­щати від дощу» та інші.

Казки слід використовувати в різних видах дитячої діяльності, застосовуючи при цьому увесь спектр методів і прийомів та реалізуючи різні завдання:

• дидактичні ігри за змістом казки використовують з метою закріплення уявлень про розмаїття і красу об'єктів природи, вихо­вання уважного й гуманного ставлення до світу природи;
• читання казки після спостереження — з метою актуаліза­ції наявних у дітей знань та уявлень, їх емоційного забарвлення;
• діалогізована розповідь казки — з метою уточнення уявлень дітей про об'єкти природи, особливості їх зовнішнього вигляду, бу­дови, зв'язки в природі, а також підвищення рівня пізнавальної ак­тивності дітей;
• гра-психогімнастика за змістом казки — з метою закрі­плення знань дітей, навчання відчувати природу, виховання дбайли­вого ставлення до неї, сприяння виникненню позитивних емоцій від спілкування з природою;
• використання змісту казки під час спілкування, спостере­ження, праці у природі — з метою уточнення уявлень про особли­вості зовнішнього вигляду, будову, потреби об'єктів природи в умо­вах навколишнього середовища, подальшого формування уявлень про цілісність природи;
• фантастичне аналізування казки (аналізування казки з позиції різних казкових персонажів) — з метою уточнення й по­глиблення уявлень дітей про об'єкти та явища природи, сезонні змі­ни, сприяння децентралізації мислення, розвиток інтересу до пізнан­ня зв'язків і залежностей у природі;
• читання казки як відповідь на запитання дитини — з метою формування уявлень про зв'язки в природі, уточнення й закріплен­ня уявлень про особливості зовнішнього вигляду, потреби об'єктів природи тощо.

Крім того, за змістом казок проводять експериментування, інс­ценівки, сюжетно-рольові ігри, створюють ігрові ситуації, приду­мують продовження казки, оформлюють «книжки-малятка», моде­люють казки на фланелеграфі чи магнітній дошці тощо.

Очікуваний результат роботи з дітьми:

• систематизація розрізнених уявлень про природу в ці­лісну картину світу;
• трансформація уявлень, набутих у всіх видах діяльнос­ті, в стійке позитивне емоційно-ціннісне ставлення до природи;
• мотивація екологічнодоцільної поведінки та діяльності.
• Отже, слід пам'ятати, що авторська казка, в основу якої покладено конкретні наукові факти, здатна оптимізувати процес форму­вання природничо-екологічної компетентності дошкільників, надаю­чи йому почуттєвої спрямованості.

Використання авторських казок природознавчого змісту у процесі екологічного виховання

Пам'ятка для вихователів

• Систематично і послідовно використовуйте казки під час спілкування з дітьми в різних видах діяльності з метою формування у них природни­чо-екологічної компетентності.
• У процесі роботи з казкою використовуйте наочні методи — спостере­ження за об'єктами та явищами природи, перегляд відеофільмів, мульти­медійних презентацій, розглядання ілюстрацій тощо.
• Застосовуючи казки, дотримуйтеся принципів системності і послідовнос­ті. Плануючи систему використання казок, доцільно дотримуватися такої послідовності:

-    короткі казки або уривки з казок про об'єкти живої природи. Мета ви­користання — забезпечити позитивний емоційний відгук на сприйман­ня цих об'єктів;

-    короткі казки про об'єкти живої і неживої природи, різні явища природи. Мета використання — закріплювати та розширювати знання дітей про певні об'єкти чи явища природи, розвивати пізнавальний інтерес до них;

-    казки, у змісті яких відображено потреби живого організму та взає­мозв'язки між об'єктами природи. Мета використання — формувати уявлення про зв'язки і залежності, що існують у природі;

-    казки, у змісті яких відображено зв'язки й залежності у природі в бага­тоступеневій ієрархічній послідовності та єдності. Мета використан­ня — формувати уявлення про цілісність природи;

-    творча трансформація змісту знайомих казок та інтеграція їх у різні види діяльності під керівництвом вихователя. Мета — формувати навич­ки перетворювальної діяльності, емоційне ставлення до природи;

-    творча самостійна трансформація змісту знайомих казок дітьми. Мета — розвивати креативність, формувати позитивне емоційно-цін­нісне ставлення до природи.

• Організовуючи взаємодію з батьками, домагайтеся єдності позицій педа­гогів і батьків стосовно використання казок у процесі екологічного вихо­вання дітей.
• Щоб забезпечити ефективне використання казки з метою формування природничо-екологічної компетентності дошкільників, завжди:

-    попередньо ознайомлюйтеся з текстом казки, аналізуйте зміст, визна­чайте її наукову природознавчу основу;

-    обов'язково визначайте відповідність змісту казки віку дітей і рівню їхніх знань про природу;

-    правильно і чітко формулюйте запитання до бесіди з дітьми за змістом твору, щоб, відповідаючи на них, діти краще розуміли зміст твору і міц­ніше засвоювали знання про природу;

-    розповідайте (читайте) казку виразно, емоційно, передаючи тембром голосу та інтонацією характерні особливості та переживання героїв;

-    використовуйте інформацію, одержану з казки, у подальших спостере­женнях, образотворчій діяльності, спілкуванні;

-    творчо вибирайте методи роботи з казкою, застосовуйте інноваційні технології.

 

 

Вихователь-методист дошкільного закладу № 7, 2012р.