Інструктивно-методичні рекомендації

«Організація медико-педагогічного контролю на заняттях з фізкультури в закладах дошкільної освіти»

Медико-педагогічний контроль (далі - МПК) на заняттях з фізкультури - це система медичних і педагогічних спостережень, аналіз ефективності використання засобів і методів фізичного виховання, визначення шляхів поліпшення здоров’я та фізичного розвитку дітей дошкільного віку.

МПК є обов’язковим (з молодшої групи).

Мета МПК - визначити результат педагогічного впливу на фізичний розвиток дітей та його відповідність запланованим результатам, сприяти оптимізації рухової активності, забезпечити ефективне розв’язання завдань фізичного розвитку та оздоровлення дітей, тісну співпрацю педагогів і медичних працівників.

Основні завдання МПК:

• оцінка стану здоров’я, рівня фізичного розвитку, функціональних можливостей і динаміки формування рухів дітей;

• оцінка санітарно-гігієнічного стану місць проведення занять з фізкультури;

• аналіз планів роботи педагогів, змісту занять з фізкультури, дотримання методики проведення;

• медико-педагогічні консультації з питань фізичного виховання;

• профілактика травматизму;

• моніторинг ефективності організації фізичного виховання у закладі дошкільної освіти (далі - ЗДО).

На початку нового навчального року керівник ЗДО видає наказ про організацію МПК, в якому визначає осіб, відповідальних за організацію МПК, їхні повноваження тощо. Порядок проведення МПК можна визначити й іншим наказом,  наприклад,  про  організацію  освітнього  процесу  в  новому навчальному році, або в іншому локальному документі. Відповідальними особами за МПК є, як правило, вихователь-методист та сестра медична (далі - відповідальні особи).

МПК проводять у кожній віковій групі двічі - на початку й у кінці навчального року. Графік МПК затверджує керівник ЗДО. МПК проводять безпосередньо під час занять з фізкультури.

Перед заняттям відповідальні особи мають ознайомитися з методичною розробкою заняття (планом, конспектом), проаналізувати відповідність вимогам програми, стану здоров’я та рівню фізичної підготовки дітей.

Визначити, хто буде під час МПК вести протокол хронометражу заняття.

МПК передбачає:

• контроль за навантаженням дітей, які включені за станом здоров’я до основної, підготовчої та спеціальної груп;

• аналіз дотримання методики проведення заняття;

• оцінка  санітарно-гігієнічних  умов  місця  проведення  заняття (температурний, світловий та повітряний режими, дотримання правил безпеки, наявність засобів першої медичної допомоги тощо);

• аналіз відповідності одягу та взуття умовам проведення заняття;

• моніторинг відповідності загального навантаження на дітей та особливостей їхнього фізичного розвитку;

• вивчення  реакції  організму  дітей  на  фізичне  навантаження (забезпечення природної потреби рухатися);

• хронометраж заняття.

Щоб визначити оптимальність та інтенсивність фізичних навантажень, слід використовувати  суб'єктивні, об’єктивні та  візуальні критерії. Ці критерії дають змогу з’ясувати вплив запланованих видів рухової активності на організм дитини, зокрема визначити загальну та моторну щільності заняття з фізкультури, ступінь фізичного та психологічного навантажень на дитину.

Суб’єктивні критерії - це суб’єктивні відчуття дорослих і дітей.

Об’єктивні критерії - показники діяльності різних систем організму дитини (індивідуальне хронометрування, підрахунок частоти дихання, пульсометрія тощо).

Візуальні критерії - зовнішні ознаки реакцій організму дитини на навантаження.

Для індивідуального медико-педагогічного спостереження під час заняття обирають двох-трьох дітей різної статі та середньої фізичної підготовленості. Такі діти мають бути достатньо активні, дисципліновані.

Під час МПК визначають оптимальне загальне навантаження на дітей, щоб з’ясувати чи якісно організовано заняття.

Загальні навантаження - це сукупність фізичних, психологічних та емоційних навантажень на дітей під час занять з фізичної культури.

Інтенсивність загального фізичного навантаження залежить від добору фізичних вправ, їх складності та поєднання, частоти повторень.

Інтенсивність рухової активності - це кількість рухів за одну хвилину. Її обчислюють шляхом поділу обсягу рухової активності (кількість рухів за показниками крокометру) на її тривалість (фіксується у хвилинах).

Частота  серцевих  скорочень  є  показником  впливу  фізичного навантаження на дитячий організм; вона прямо позв’язана з характером енергозабезпечення м’язової діяльності. Щоб з’ясувати, чи рухова активність дітей є оптимальною, слід контролювати динаміку частоти серцевих скорочень (далі - ЧСС). Необхідно визначати мінімальний та максимальний показники ЧСС у дитини на межі першої та другої хвилин виконання вправи, руху тощо.

Щоб визначити інтенсивність фізичного навантаження, доцільність завдань та змісту заняття, оптимальність рівню фізичної працездатності, слід виміряти ЧСС (пульс) дітей у визначені проміжки та протягом 10 с. ЧСС у дітей треба вимірювати декілька разів: до початку заняття, після вступної частини заняття, після проведення комплексу загальнорозвивальних вправ, після рухливої гри, після заключної частини заняття та через 3-5 хв після його закінчення.

ЧСС у дітей відносно її вихідного показника має зростати протягом заняття, а саме:

• вступна частина - 15-20%;

•протягом підготовчої - 20-25%;

•кінець основної - 60-80%;

•у заключній частині - 5-10%.

ЧСС можна вимірювати й після виконання основних рухів, перед рухливою грою.

Пульсометрія є основою для побудови фізіологічної кривої заняття з фізкультури (графіка пульсометри). На основі вимірювань ЧСС будують фізіологічну криву заняття. По осі абсцис (горизонталі) відображають хід заняття у часі - показники з протоколу хронометражу заняття, по осі ординат (вертикалі) - показники ЧСС дитини. Пік фізичних навантажень має припадати на рухливу гру в основній частині заняття.

Тренувального ефекту досягають за середнього рівня ЧСС для дітей віком від 3 до 4 років - 130-140 ударів/хв, від 5 до 7 років - 140-150 ударів/хв.

Щоб обчислити середній рівень ЧСС протягом заняття, слід додати показники ЧСС, визначені після вступної частини, загальнорозвивальних вправ, рухливої гри, заключної частини. Цю суму поділити на 4 (або на 5, якщо вимірювали ЧСС у дітей після виконання основних рухів).

Під час заняття слід постійно стежити за зовнішніми ознаками реакції дітей на запропоновані їм загальні навантаження та візуально визначати ступінь їхньої втоми під час фізичного навантаження. Якщо в дітей виявлені перші ознаки перевтоми чи передчасної втоми, то медична сестра або вихователь-методист мають запропонувати інструктору з фізкультури чи вихователю, який проводить заняття, змінити зміст, методику проведення, дозування вправ, додатково організувати паузи для відпочинку тощо. Ці заходи можна застосувати до всієї групи, підгрупи або ж окремих дітей. Наприклад, якщо у кількох дітей є зовнішні ознаки втоми середнього ступеня, слід зменшити їм навантаження, зокрема кількість повторень вправ, не проводити найскладніші з них, подовжити тривалість відпочинку тощо.

Якщо у всіх дітей визначені ознаки втоми середнього ступеня, то слід скоригувати заняття.

Під час МПК обов’язково оцінюють рухову активність дітей протягом заняття. Показниками рухової активності дітей є  загальна т а моторна щільність заняття.

Загальна щільність заняття - це відношення педагогічно виправданого часу до тривалості заняття з фізкультури. Всі ключові моменти організації та проведення заняття інструктор з фізкультури або вихователь мають ретельно обмірковувати, щоб час заняття був педагогічно виправданим і його загальна щільність наближалася до 100%.

Педагогічно виправданим є час, коли інструктор з фізкультури (вихователь) пояснює, показує рухи, робить вказівки, зауваження, заохочення, оцінки, проводить допоміжні дії - шикування та перешикування дітей, роздає та збирає атрибути, установлює та прибирає обладнання, а також коли діти безпосередньо виконують вправи тощо.

Натомість час, витрачений на недоцільні пояснення та повчання, бесіди, очікування дітьми своєї черги під час виконання вправ чи підготовки місця заняття, зайві перешикування дітей тощо є педагогічно невиправданим і при визначенні загальної щільності занять не враховується.

Загальну щільність заняття обчислюють на основі даних про педагогічно виправданий час і тривалість заняття за такою формулою: педагогічно  виправданий  час заняття ______________________ *  100 тривалість заняття — відсоток загальної щільності заняття

Моторна щільність заняття - це відношення часу, проведеного дітьми в русі, до тривалості заняття з фізкультури.

Моторну  щільність  заняття  визначають  за  допомогою  методу індивідуального хронометражу. Її обчислюють на основі даних про час, який дитина витратила безпосередньо на виконання вправ, та тривалості заняття за формулою: час, витрачений на виконання вправ ________________________ *  100 тривалість заняття — відсоток моторної щільності заняття

Усереднені вікові норми для дітей такі:

• 4-го року життя - 55-60 %;

• 5-го року життя - 60-65%;

• 6-го (7-го) року життя - 65-70%.

Ці показники можуть коливатися у зазначених межах, оскільки залежать від ряду чинників: типу заняття (наприклад, моторна щільність мішаних занять менша ніж занять-тренувань), складності рухів, ступеня їх засвоєння, рівня рухової підготовленості, організованості дітей та ін. Досягнення максимальної моторної щільності занять не має бути самоціллю й здійснюватися  за рахунок  бездумної  інтенсифікації навантажень  на дітей. Якщо моторна щільність заняття з фізичного виховання вище 70%, то її доцільно вважати високою. Різке зростання моторної щільності не буде мати позитивних результатів - це пов’язано з можливим негативним впливом надмірних фізичних навантажень на організм та з недостатньою педагогічною стороною заняття.

Під час проведення МПК також слід аналізувати, чи враховують інструктор з фізкультури або вихователь орієнтовні строки перебування дитини в підготовчій групі по фізкультурі (після перенесеного захворювання)

Відповідальні особи мають зафіксувати таку інформацію:

• висновок про реалізацію мети заняття в цілому і диференційовано - кожного завдання окремо;

• висновок про виконані (або невиконані) вправи, їх кількість, витрати часу на них;

• показники функціональних зрушень як реакція ЧСС;

• висновок  про  достатню  чи  недостатню  кількість  інтервалів відпочинку між вправами;

• висновок про неточності у методиці побудови, організації та проведення заняття;

• поради щодо шляхів усунення помилок.

Результати медико-педагогічних спостережень під час заняття з фізкультури слід фіксувати у протоколі медико-педагогічного контролю.

У протоколах обов’язково має бути графічне зображення кривої фізичного навантаження. Її будують так:

• по осі абсцис (по горизонталі) від вихідної точки відкладають час заняття із зазначенням його частин;

• по осі ординат (по вертикалі) - пульс за 1 хв, починаючи шкалу осі з вихідної точки «60».

Якщо заняття з фізичної культури проведено методично правильно, фізіологічна крива має двовершинну (або одновершинну) параболічну формулу.

Індивідуальні медико-педагогічні спостереження за дітьми необхідно фіксувати у протоколі хронометражних спостережень

Критеріями позитивних змін фізичного розвитку дітей можуть бути, зокрема:

• покращення самопочуття, настрою;

• нормалізація сну;

• стійке бажання займатися фізичними вправами;

• зниження втомлюваності;

• зменшення загострень хронічних захворювань, випадків гострих респіраторних захворювань.

Результати МПК використовують для оцінки індивідуального та колективного рівня рухової активності дітей. За результатами МПК визначають ризики можливого негативного впливу гіпокінезії та гіперкінези на фізичний розвиток та функціональні можливості організму дитини, захворювання ендокринної, кістково-м’язової, серцево-судинної систем.

За результатами МПК за потреби коригують плани освітньої роботи з фізичного виховання, оздоровлення, зокрема дозування фізичних навантажень дітей, планують заходи та розробляють практичні рекомендації щодо поліпшення оздоровчо-фізкультурної роботи тощо.

Щоб підвищити ефективність організації фізичного виховання у ЗДО та зміцнити здоров’я дітей, результати МПК розглядаються на засіданнях педагогічної ради, нарадах тощо. Про результати МПК інформують батьків, за потреби - розглядають на засіданнях батьківського комітету.

Особливості проведення МПК у групах компенсуючого типу

Суттєвих відмінностей в організації МПК у ЗДО загального типу чи компенсуючого немає. Однак треба памятати, що діти, включені до спеціальної медичної групи здоров’я (далі - СМГ) для занять з фізкультури (незалежно від типу закладу), потребують особливої уваги.

Під час занять з фізкультури важливо добирати фізичні вправи дозовано, з урахуванням ступеня порушення, рівня адаптаційних можливостей дитячого організму. Важливо також враховувати такі принципи:

• оздоровча, лікувально-профілактична спрямованість використання засобів фізичного виховання;

• диференційований підхід до використання засобів і методів.

Дітям спеціальної групи рекоменовані індивідуальні заняття двічі на тиждень. Заняття складаються з вступної частини з обов’язковим включенням вправ на дихання - 3-4 хв.

Підготовча частина (10-15 хв.) - включає загальнорозвиваючі вправи, які проводяться в повільному темпі; кожна вправа повторюється 4-5 разів і чергується  з  вправами  на розслаблення.  Загальнорозвиваючі  вправи добираються з метою задіяння всіх груп м’язів, виконуються разом з дихальними вправами. Обов’язкові вправи на поставу та попередження плоскостопості.

Під час основної частини (15-18 хв.) діти виконують індивідуальні завдання з спеціальних вправ - залежно від діагнозу. Заключна частина (5 хв.) включає дихальні вправи, вправи на розслаблення для відновлення організму після фізичного навантаження.

Під час фізкультурних занять з дітьми СМГ необхідно контролювати фізичне навантаження дитини за допомогою спостереження за реакціями- відповідями організму. Для цього користуються кривою фізіологічного навантаження, яка графічним зображенням зміни частоти пульсу під час занять .

По осі абсцис (по горизонталі) відмічають час заняття, а по осі ординат (по вертикалі) - АТ пульс, дихання через кожні 3 хв. обстеження. З’єднавши окремо графічні показники тиску, пульсу та дихання, одержують фізіологічну криву:

• випукла форма;

• пік навантаження повинен розміщуватись в другій третині основної частини заняття і відповідати максимально допустимому пульсу;

• синхронність зміни показників тиску, пульсу, дихання;

• в кінці заняття параметри близькі до вихідних.

Моторна щільність заняття з фізкультури у ЗДО (групі) компенсуючого типу менша, ніж у групах загального типу. На початку проведення заняття вона не повинна перевищувати 50%, а в перші дні занять - 20-25%. Згодом для дітей,  які  систематично  займаються  фізичними  вправами,  можна орієнтуватися на показники для їхньої вікової групи. Зазначимо, що зміст рухової діяльності кожного вихованця на занятті добирається з урахуванням рекомендацій лікаря. У  Д одатку 3 подані загальні рекомендації щодо особливостей виконання фізичних навантажень відповідно до наявних захворювань.

Важливо враховувати такі критерії дозування фізичного навантаження під час виконання фізичних вправ на заняттях:

• вихідне положення: лежачи, сидячи, стоячи;

• темп виконання вправ: повільний, середній, швидкий;

• об’єм включених м'язових груп (дрібні, середні, великі);

• кількість повторень кожної вправи;

• загальна кількість вправ у комплексі;

• співвідношення загальнорозвивальних, спеціальних і дихальних вправ;

• зміст та структура фізичних вправ і рівень їх складності;

• амплітуда рухів (неповна, повна);

• величина силової напруги;

• загальний час тривалості заняття;

• реакція серцево-судинної системи (ЧСС).