ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………….….    5

1. Нормативно-правові документи, що розкривають завдання громадянського виховання в ДНЗ……………………………………………….  6

2. Система і послідовність роботи з ознайомлення з рідним містом…….  8

3. Ігрові вправи з використанням посібника………………………………18

4. На допомогу вихователям. Історичний матеріал ……………………… 23

5.  Роль і актуальність використання посібника як засобу громадянського виховання……………………………………………………….  9

5.1. Легенда про Вінницю……………………………………………………......  23

5.2.  Історія міста………………………………………………………………….. 25

5.3.  Водонапірна вежа …………………………………………………………… 28

5.4.  Будівля колишнього готелю "Савой»………………………………………..30

5.5. Вінницьке реальне училище (1888-1906)……………………………………32

5.6. Перша жіноча гімназія у м. Вінниці…………………………………………37

5.7. Залізничний вокзал……………………………………………………………39

5.8.  Храм пресвятої Діви Марії Ангельської (1745 р.)…………………………..40

5.9. Театр…………………………………………………………………………...42

5.10. Спасо-Преображенський кафедральний собор……………………………..46

5.11. Храм святителя Миколи Чудотворця………………………………………. 49

5.12. Єзуїтський монастир (сучасне приміщення архіву)………………………..50

5.13.    Вінницький літературно-меморіальний музей М.М. Коцюбинського…….51

6.  Художнє слово про Вінницю………………………………………………..54

Використані джерела….…………………………………………………………   60

Додатки ……………………………………………………………………………61

ВСТУП

Останнім часом надзвичайно актуальною стала проблема патріотичного виховання дітей. В суспільстві виникає необхідність повернутися до кращих традицій нашого народу, до його вікових  корінь, до таких вічних понять, як рід, спорідненість, Батьківщина.

Відомо, що дошкільний вік - найважливіший період становлення особистості, коли закладаються передумови громадянських якостей, розвиваються уявлення дітей про людину, суспільство та культуру. В. О. Сухомлинський стверджував, що «дитинство - щоденне відкриття світу і, тому треба робити так, щоб воно стало, перш за все, пізнанням людини і Вітчизни, їх краси і величі»

Базовим етапом формування у дітей любові до Батьківщини є накопичення ними соціального досвіду життя у своєму місті, засвоєння прийнятих у ньому норм поведінки, взаємин, прилучення до світу його культури. Любов до Вітчизни починається з любові до своєї малої батьківщини - місця, де народилася людина. В повній мірі зрозуміти, осмислити, запам'ятати історію рідного краю - справа непроста навіть для дорослих. Оскільки, для дошкільнят провідним є емоційний компонент поняття патріотизму, тому і будувати патріотичне виховання дошкільнят, необхідно, спираючись на нього.

Тобто, шлях до виховання любові до Батьківщини формується за логікою «від близького до далекого» – від любові до батьків (точніше рідного дому), до дитячого садка, до вулиці, міста, любов до рідної країни. На нашу думку, такий «територіальний підхід» ефективний у вихованні такого складного та багатогранного соціального почуття, як любов до Батьківщини. У дошкільників поступово формується «образ власного дому» з його укладом, традиціями, спілкуванням, стилем взаємодії. Дитина приймає свій дім таким, яким він є, і любить його. Це почуття «батьківського дому» лягає в основу любові до Батьківщини, Вітчизни.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ, ЩО РОЗКРИВАЮТЬ ЗАВДАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО ВИХОВАННЯ В ДНЗ

Початок періоду націо­нального відродження ознаменувався значними успіхами у розви­тку педагогічної думки, системи освіти і виховання. У важливо­му Документі «Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття»)» було накреслено основні стратегічні завдання розви­тку національної системи освіти і виховання, обґрунтовано шляхи їх реалізації. «Державна національна програма "Освіта" ("Україна XXI століття") обґрунтовувала основні напрямки розвитку національної системи освіти, утверджувала ефективні шляхи виховання патріотів, громадян незалежної України. Одним із провідних напрямків національної Державної програ­ми «Освіта» («Україна ХХЇ століття») визначено становлення мо­рального здоров'я; забезпечення пріоритетності розвитку людини, відтворення культури і духовності.

У «Концепції національного виховання» зазначено, що «голов­ною метою національного виховання на сучасному етапі є  передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної куль­тури народу, своєрідності на основі формування особистісних рис громадянина України, що передбачають національну самосвідо­мість, розвинуту духовність, моральну, художньо-естетичну, пра­вову ,,трудову, фізичну, екологічну культуру, розвиток індивідуаль­них здібностей і таланту».

У Національній доктрині розвитку освіти зазначається: «Освіта утверджує національну ідею, сприяє національній самоідентифікації, розвитку культури українського народу, оволодіння цінностя­ми світової культури, загальнолюдськими надбаннями».

Досягнення України у багатьох галузях життя світового рівня є неможливими без пізнання і творчого відродження національно-духовних скарбів минулого, своєї історії.

У «Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні», а також у базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі»,  цей напрямок визначено у сферах «Люди», «Культура».

Необхідно зазначити, що морально-патріотичне виховання дошкільнят на краєзнавчому матеріалі ґрунтується на таких засадах:

Ознайомлення дошкільнят з рідним містом повинно природно «входити» в цілісний освітній процес, що будується на фоні краєзнавчого матеріалу;

Введення краєзнавчого матеріалу в роботу з дітьми з врахуванням принципу поступового переходу від більш близького дитині, особистісно значущого, до більш віддаленого від дитини – культурно-історичних фактів;

Формування особистісного ставлення до фактів, подій, явищ у житті міста, створення умов для активного залучення дітей до соціальної дійсності, підвищення особистісної значущості для них того, що відбувається навкруги;

Розвиток музейної педагогіки, що надає можливість дитині налагодити діалог з культурним надбанням минулого та сьогодення;

Здійснення діяльнісного підходу до залучення дітей до історії, культури, природи рідного міста, тобто вибір самими дітьми тієї діяльності, в якій вони хотіли б відобразити свої почуття, уявлення про побачене та почуте (творча гра, придумування оповідань, виготовлення поробок, придумування загадок, аплікація, ліплення, малювання, проведення екскурсій, участь у благоустрої території, охороні природи і т. п.);

Вибір методів ознайомлення дітей з рідним містом, що перш за все підвищують їх пізнавальну та емоційну активність;

Створення відповідного розвивального простору в групі та дошкільному закладі, яке б сприяло розвитку особистості дитини на основі народної культури з опорою на краєзнавчий матеріал (міні-музей народного побуту, предмети народного ужиткового мистецтва, фольклор, музика тощо), і яке б дозволило забезпечити потребу в пізнанні його за законами добра та краси.

Організація роботи з батьками під девізом: їх знання та любов до рідного міста повинні передаватися дітям.

СИСТЕМА І ПОСЛІДОВНІСТЬ РОБОТИ З ОЗНАЙОМЛЕННЯ З РІДНИМ МІСТОМ

Треба в ігровій, нетрадиційній формі показати дитині. що рідне місто славиться своєю історією, традиціями, пам'ятками, пам'ятниками, кращими людьми.

Які відомості і поняття про рідне місто здатні засвоїти діти?

Чотирирічний дитина повинна знати назву своєї вулиці й тієї, на якій знаходиться дитячий сад.

Увагу дітей старшого віку потрібно залучити до об'єктів, які розташовані на найближчих вулицях: школа, кінотеатр, пошта, аптека і т.п., розповісти про їх призначення, підкреслити, що все це створено для зручності людей.

Діапазон об'єктів, з якими знайомлять старших дошкільників. розширюється - це район і місто в цілому, його визначні пам'ятки, історичні місця і пам'ятники. Дітям пояснюють, на честь кого вони споруджені. Старший дошкільник повинен знати назву свого міста, своєї вулиці, що прилягають до неї вулиць, а також на честь кого вони названі, походження та історичні факти архітектурних споруд. Йому пояснюють, що у кожної людини є рідний будинок і місто, де він народився і живе. Для цього необхідні екскурсії по місту, на природу, спостереження за працею дорослих, тощо.

РОЛЬ І АКТУАЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПОСІБНИКА

ЯК ЗАСОБУ ГРОМАДЯНСКОГО ВИХОВАННЯ

Будь-який край, де б людина не жила, неповторний. У кожного місця на землі є своя історія.  Так і Вінниця має багату історію, яку повинні знати наші діти. За останні роки наше місто змінилося: стали чистими і ошатними вулиці, мікрорайони і проспекти, стали упорядковувати двори і дитячі майданчики, з'явилося багато нових зелених насаджень та різноманітних красиво оформлених площ.

Ще на початку навчального року, нами  були проведені анкетування батьків та бесіди з дітьми з виявлення рівня знань про рідне місто.
Діагностична карта для дітей старшого віку включала в себе наступний обсяг знань і уявлень:

ü назва, символіка рідного міста;

ü історія виникнення міста Вінниця;

ü назва мікрорайонів, вулиць нашого міста;

ü культурні місця міста;

ü пам'ятники;

ü знамениті люди, що прославили наше місто;

ü культурна спадщина рідного міста.

Серед  19  вихованців старшого дошкільного віку з високим рівнем дітей не виявилося, середній рівень виявлено у 11 дітей (57%), з низьким рівнем знань 8 дитини (43%).

Щоб допомогти нашим вихованцям побачили красу рідного міста, перетворення, що відбуваються в ньому щороку, викликати відчуття захоплення своєю малою Батьківщиною, гордості за неї, нами був розроблений довготривалий проект (розрахований на 16 тижнів)  для дітей старшого дошкільного віку, розрахований на тісну співпрацю дошкільного закладу з батьками, на тему: «Вінниця – моє рідне місто»  (Додаток 1).

Ідея проекту має інформаційний та духовно збагачувальний характер і спрямована на поступове формування у дошкільників «образу власного дому» з його укладом, традиціями, спілкуванням, стилем взаємодії. Дитина приймає свій дім таким, яким він є, і любить його. Це почуття «батьківського дому» лягає в основу любові до Батьківщини, Вітчизни.

Відчуття Батьківщини починається з захоплення тим, що бачить перед собою малюк, чому він дивується і що викликає відгук у його душі ... І хоча багато вражень ще не усвідомлені їм глибоко, але, пропущені через дитяче сприйняття, вони відіграють величезну роль у становленні особистості громадянина.

Мета даного проекту - запалити іскорки любові до рідного міста, його історії та культури.

Для досягнення даної мети були визначені наступні завдання:

• Ø Розвивати у дітей емоційно - ціннісне ставлення до своєї малої батьківщини;
• Ø Формувати інтерес кожного дошкільника до сьогодення та минулого Вінниці, вміння бачити історію навколо себе (в будинках, у назвах вулиць і т.п.), виховувати повагу і гордість;
• Ø Познайомити дітей з культурною спадщиною Вінниці;
• Ø Надати можливість дошкільнятам відчути себе маленькими городянами, учасниками життя міста;
• Ø Просвіщати  батьків вихованців, надавати особистий приклад своїм дітям, залучаючи їх посильно берегти і примножувати багатство рідного міста.

Вся робота має проводитись за 2 напрямками: робота з дітьми та робота з батьками.

Робота з дітьми (Додаток 2) включає в себе:

ü екскурсії - живі враження;

ü подорожі по рідному місту на заняттях;

ü спеціально-організована навчальна діяльність;

ü ігри для закріплення знань і вражень.

В рамках зазначеного проекту, нами був розроблений та виготовлений посібник «Подорож рідним містом».

Слід підкреслити, що для дитини дошкільного віку характерні короткочасність інтересів, нестійка увага, втомлюваність. Тому неодноразове звернення до однієї і тієї ж теми лише сприяє розвитку у дітей уваги і тривалого збереження інтересу до однієї теми. А щоб цей процес був цікавим і веселим, в нагоді стане наш посібник.

В основу посібника лягли такі принципи:

1. Принцип історизму.

Реалізовуємо  його шляхом збереження хронологічного порядку, описуваних явищ і зведення їх до двох історичним поняттям: минуле (давним -давно) і сьогодення (в наші дні) .

2. Принцип гуманізації.

Орієнтуємося на вищі загальнолюдські поняття - любов до близьких, до рідного міста, до Батьківщини.  Повага позиції дитини, не ігнорування  її почуття та емоції, а бачення  в дитині повноправного партнера.

3. Принцип диференціації.

Створення оптимальних  умов для самореалізації кожного вихованця у процесі освоєння знань про рідне місто з урахуванням віку, статі дитини, накопиченого ним досвіду, особливостей, емоційної та пізнавальної сфери.
4. Принцип інтегративності.

Реалізація  цього  принципу  у співпраці з родиною, бібліотекою, краєзнавчим музеєм, школою. При ознайомленні дошкільників з історико-культурними особливостями Вінниці у поєднанні різних видів  діяльності.
5. Принцип наочності.

Додатково було зроблені настільно-друковані ігри: «Доміно», «Знайди пару», «Склади картинку», зібрано, відкоректовано  та систематизовано відеоматеріали на основі історичного та краєзнавчого матеріалу з дотриманням  вимог  до культури показу і санітарно-гігієнічних вимог перегляду відеоматеріалів.

6. Принцип розвиваючого навчання

Використання в роботі з дошкільнятами елементів ТРВЗ, виховування  творчої особистості, яка вміє вирішувати нестандартні ситуації.

Сам посібник складається з комплексу взаємопов’язаних та взаємодоповнюючих дидактичних ігор багатофункціонального використання:

«Подорож містом»;

Гра складається з двох карт  Вінниці із зображенням архітектурних споруд минулих та сучасних часів. Причому, карта минулих часів суцільна і на магнітній основі, а сучасна – складається з частин – пазлів, на кожній з яких – зображення певної архітектурної споруди. Кожна частинка пазл на магнітній основі.

Сучасна карта складається звичайним способом складання пазлів як самостійна картинка так і в комплексі з картинкою минулої Вінниці. Причому архітектурні історичні споруди співпадають своїм розташування на картах.

Цю особливість посібника можна використовувати як самостійний демонстраційний матеріал у фронтальній так і в індивідуальній роботі з дітьми, а також під час таких навчально – ігрових вправ, як «Що зображення розповідає про себе?», «Нумо вгадай», «Плескай – тупай», «А я ще знаю», «Знайди схоже», «Чому має таку назву?», «Знайди спільне, знайди від’ємне», «Будь уважним», «Подорож містом», «Так – ні»,«Що сховано?», «Що тут зайве?» (Див. далі) та інші.

«Доміно»

Дитина краще запам'ятовує будь-яку інформацію в тому випадку, коли вона самостійно або спільно з дорослим бере участь у створенні гри.

Доміно - одна з перших настільних ігор в яку можна пограти з дітьми.  Дане доміно в своїй основі має ті ж самі зображення сучасної Вінниці, що і попередня – основна гра.

Діти під час гри закріплюють назви вже знайомих архітектурних споруд, вчаться грати в колективі, за певними правилами. Обов’язковою умовою гри -  є промовляння, роз’яснювання та коментування своїх дій. Гра розвиває мовлення, спостережливість, логічне мислення, уміння аналізувати. Гра складається з 99 карток. У грі може прийняти участь від 4 до 15 учасників.

«Парні картинки»;

В процесі гри діти уточнюють свої уявлення, систематизують знання про рідне місто, розвивають розумові процеси та операції, просторові орієнтації, кмітливість, увагу, формують організаторські вміння. Все це відбувається за допомогою вирішення завдань і виконання правил:  добір картинок за схожістю.

Гра складається з картинок із зображенням об’єктів минулої та сучасної Вінниці в однаковому розмірі. Кожна дитина отримує (обирає, тощо) по одній картинці з минулого (сучасного) Вінниці  і вибирає серед інших парну картинку з минулого (сучасного), відповідно до поставленої мети.

Варіанти гри можуть змінюватись, ускладнюватись відповідно до підготовленості дітей, їх рівня знань.

«Пазли».

Складання  пазлів, само по собі -  це захоплююча і цікава справа, корисна і цікава розвага. Вона розвиває цілісне сприйняття предметної картинки

Такі ігри дозволяють збагатити знання дітей та закріпити їх у ході виконання різноманітних ігрових завдань. Вони допоможуть педагогам у роботі з дітьми різного рівня розвитку з урахуванням індивідуальних особливостей та здібностей кожної дитини. Та розраховані на творчих, ініціативних вихователів, які зможуть використовувати даний матеріал, вигадуючи нові вправи та завдання до них.

Для дорослого, який організовує гру, головною метою виступає — навчальна. Для дитини вона приховується за ігровою. Її приваблює можливість погратись, отримати задоволення при виконанні певних завдань, що входять у зміст гри. Чим виразніше у грі для дошкільника виступає ігрова її сторона і чим більший навчальний ефект вона забезпечує, тим більше ця гра відповідає віковим особливостям дитини й тим краще сприяє навчанню.

В таких іграх тісно переплітаються ігрова та навчальна цілі, поєднується ігрова й пізнавальна мотивація. Дитина переживає інтерес та задоволення у процесі таких ігор.