ВСТУП

Із 1 січня 2018 року в Україні сортуватимуть усе сміття. Це не передвиборча обіцянка якогось політика, а чинна норма Закону «Про відходи». Чи дійсно за півроку у нашій країні запрацює система сортування, перероблення і утилізації сміття?

Трагедія на Грибовицькому сміттєзвалищі та перенакопичення сміття у Львові протягом року продемонстрували небезпечність відкладання проблем відходів у довгу шухляду. Місцеві чиновники та обранці почали працювати над новими стратегіями поводження із побутовими відходами, шукати (частіше порізно) інвесторів для сміттєпереробних заводів. Водночас державні посадовці давно працюють над облаштуванням системи утилізації сміття в Україні «за європейським зразком». Принаймні, ще 2012 року до статті 32 Закону України «Про відходи» додано пункт, за яким у країні «забороняється з 1 січня 2018 року захоронення на полігонах не перероблених (необроблених) побутових відходів».

Як тепер має виглядати вивезення сміття?

Закон «Про відходи» говорить, що «оброблення (перероблення) відходів – це здійснення будь-яких технологічних операцій, пов’язаних із зміною фізичних, хімічних і біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення».

Проблема твердих побутових відходів  є актуальною й досить гострою для України. Утворення відходів зростає, тоді як значна частка цих відходів видаляється на полігонах та звалищах, які розміщені, спроектовані та експлуатуються неналежним чином, наслідком чого є негативний вплив на навколишнє середовище та здоров’я людини.

- Хто і як оброблятиме та сортуватиме відходи?

- Чи налагоджено вже механізм переробки сміття згідно із новими вимогами закону?

- Які показники України в переробці та сортуванні відходів?

- Чому запускається сортування сміття і для кого воно буде обов’язковим?

Актуальні питання вторинного використання, переробки й знешкодження твердих побутових відходів (ТПВ)  потребують вкладення значних коштів, а традиційний метод складування сміття на звалищах стає малоефективним і небезпечним для навколишнього середовища.

Проблема твердих побутових відходів виникла разом із появою людини, але в давнину це, в основному, були проблеми сміття, тобто то, що ми зараз називаємо твердими побутовими відходами. Лишень пізніше до них добавилися тверді промислові відходи, до числа яких відносять також відходи від сільськогосподарського виробництва. Історія цієї проблеми тісно пов’язана з історією розвитку міст. Населення давніх міст швидко збільшувалося в містах. Багато людей почало переселятися із сіл разом із тваринами, що спричинило велике скупчення в містах ще й забруднення їхніх територій відходами тваринництва та життєдіяльності людей.

- Чи може сучасна людина жити в гармонії з природою?

- Чи завжди сміття небезпечне для людини і довкілля?

- Чи можна перетворити відходи у доходи?

- Як навчитися жити і не смітити?

Відповіді на ці питання незаперечно свідчать про те, що накопичення сміття та проблеми, пов’язані з цим, є складовою частиною життя людини. Розширення  уявлень дітей про роздільний відбір відходів на сухі та вологі, впровадження відбору сміття за межами закладу, розкриття правил безпечного життя намагаємося знайти у високотехнологічному суспільстві. Для набуття досвіду практичної та експериментальної діяльності дорослі проводять дослідження про склад сміття у власних родинах; про швидкість розкладу відходів під впливом різних факторів, щоб зробити висновки щодо сміття, яке опиняється на звалищах; пропонують власне вирішення проблеми надмірної кількості сміття та розроблюють практичні поради щодо зменшення кількості сміття. Кожне проблемне питання розглядається на різних рівнях бачення: від планетарного масштабу до власної родини.

Для пошуку відповідей на ключові питання ми створили навчально-методичний посібник «Майбутнє без сміття», з метою ознайомлення з проблемами, пов’язаними з побутовими сухими та вологими відходами, їх негативним впливом на здоров’я людини; ознайомлення з поняттями: відходи, промислові відходи, побутові відходи, сміття тощо; законодавчою основою вирішення проблеми побутового забруднення (Закон України «Про відходи»); причинами утворення сміття; створення умов для формування у дітей дошкільного віку готовності самостійно вивчати навколишній світ; вирішення задач взаємодії з природою в процесі пошуково-дослідницької діяльності; забезпечення цілісності сприймання оточуючої дійсності, гармонійну взаємодію людини і природи, уміння екологічно виважено взаємодіяти з довкіллям; розвитку дослідницьких навичок робити висновки; формування позитивно – емоційного ставлення до навколишнього світу, виховання бережливого ставлення до всього, що нас оточує, прагнення зберегти природу для майбутніх поколінь.

Завданням навчально-методичного  посібника є:

* Ознайомити з проблемами , пов’язаними з побутовими відходами, їх негативним впливом на здоров’я людини, визначення  основних шляхів їх розв’язання ;

* Розширити уявлення дітей про роздільний відбір відходів на сухі та вологі, впровадження відбору сміття за межами закладу;

* Навчити дітей ставити ціль, відбирати необхідні матеріали для її здійснення; проводити біологічні спостереження і прості експерименти, оформляти дослідження, аналізувати отримані дані, висловлювати припущення, робити висновки про ступінь їх відповідності результатам дослідження;

* Дозволити дітям домовлятися про спільні дії, чути один одного;

* Формувати у дітей впевненості в своїх розумових та інтелектуальних можливостях;

* Розширити кругозір методом привчання до накопиченого людського досвіду пізнання світу;

* Викликати у дітей позитивне, бережливе ставлення до світу через розвиток основ екологічної культури.

Існує чотири загальних принципів, які допомагають удосконалити процес переробки відходів, та кілька шляхів подолання пов’язаних з цим проблем: зменшення обсягів споживання енергії та сировини; утилізація відходів;

повторне використання продуктів, наскільки це є можливим; спалювання з метою виділення та використання усієї можливої енергії та зменшення обсягів відходів; захоронення відходів на звалищах (ями та котловани); приготування компосту з органічних матеріалів.

Однак більшість методів переробки передбачають певний шкідливий вплив на довкілля. Тому, під час освітнього процесу, використання дидактичних ігор, вправ, ознайомлення з видами сміття, зокрема, поділу твердих побутових відходів на текстиль, пластик, папір, скло та метал, співпрацею з педагогами та батьками (консультації, анкетування, акції тощо) допоможуть сформувати у дітей обдуманого, правильного відношення до навколишнього середовища, бажання самостійно сортувати сміття.

Впровадження системи роздільного збирання сухих побутових відходів (СПВ) викличе бажання дітей, дорослих та батьків поділяти їх на текстиль, пластик, папір, скло та метал, допоможе отримати задоволення від отриманих коштів після здачі вторинної сировини, а це в свою чергу знизить негативний вплив побутових відходів на навколишнє середовище та здоров’я людини в цілому.

Навчально – методичний посібник «Майбутнє без сміття» створено у рамках реалізації освітнього проєкту «Майбутнє без сміття». У посібнику проаналізовано механізми управління та поводження із твердими побутовими відходами. Для набуття досвіду практичної та експериментальної діяльності вчимо дітей досліджувати   склад сміття у власних родинах; разом з батьками  помічати швидкість розкладу відходів під впливом різних факторів, щоб зробити висновки щодо сміття, яке опиняється на звалищах; пропонуємо власне вирішення проблеми надмірної кількості сміття та розробляємо практичні поради, щодо зменшення кількості сміття. Кожне проблемне питання розглядаємо на різних рівнях бачення: від планетарного масштабу до власної родини. Проблема твердих побутових відходів (ТПВ) є актуальною й досить гострою для України. Утворення відходів зростає, тоді як значна частка цих відходів видаляється на полігонах та звалищах, які розміщені, спроектовані та експлуатуються неналежним чином, наслідком чого є негативним впливом на навколишнє середовище та здоров’я людини.

Посібник «Майбутнє без сміття» призначений для педагогічних працівників, студентів , батьків, з метою ознайомлення з проблемами , пов’язаними з побутовими сухими та вологими відходами, їх негативним впливом на здоров’я людини;   покращення екологічної ситуації в нашій місцевості; підтримки ініціативи і активності кожного вихованця; забезпечення цілісності сприймання оточуючої дійсності.

Отже, всім нам необхідно навчитися жити в гармонії з природою, не тільки споглядати її красу і користуватись її благами, але й дбати про її цілісність і непорушність, відчувати її потреби, прислухатись на що скаржиться Земля. Потрібно нарешті зрозуміти, що людина – це частинка великої матері-природи, яку не слід засмічувати, а треба жити з нею в гармонії. Любити і берегти рідну Землю, дбати про її благополуччя – ось у чому полягає сенс людського життя.