Основи організації інклюзивної освіти

Сучасний дошкільний навчальний заклад відкритий для  всіх дітей.  Включення дітей з особливими потребами в освітній процес дошкільного навчального закладу змінює передусім установки педагогів на розуміння особливостей розвитку дітей та врахування їхніх особливих потреб та потенційних можливостей розвитку в навчально - виховній роботі. Особливості дітей із порушеннями психофізичного розвитку неможливо нівелювати, тому потрібно змінювати організацію освітнього процесу в групі задля вирішення завдань навчання, виховання і розвитку всіх дітей в групі.

З метою забезпечення цілісного входження дитини з особливими потребами  в загальноосвітній простір, що відповідатиме її потребам і можливостям, в сучасному дошкільному навчальному закладі передбачена така форма організації освіти, як інклюзивна. Інклюзивна освіта означає створення умов для отримання, засвоєння і використання знань, умінь і навичок дітьми з особливими освітніми потребами в різних видах діяльності разом з усіма однолітками групи. Тому загальною метою дошкільного навчального закладу з інклюзивною освітою є забезпечення умов для спільного виховання і вчання дітей з різними психофізичними особливостями розвитку. Завданнями такого закладу є:

-         створення комфортного простору для всіх дітей;

-         створення інклюзивного розвивального середовища, яке сприяє гармонійному розвитку особистості особливої дитини;

-         формування толерантного товариства дітей, батьків, персоналу дошкільного навчального закладу;

-         створення у навчальному закладі педагогічної системи, центрованої на потребах дитини та сім’ї.

Принципи організації роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в групах з інклюзивною формою навчання:

-         індивідуалізації та диференціації;

-         єдності сенсорного (безпосередній чуттєвий досвід дитини як основа розвитку), мовленнєвого (формування різних видів мовленнєвої компетенції), лінгвістичного (засвоєння мовних засобів), комунікативного (включення дітей у різні форми спілкування) розвитку;

-         підтримки самостійної активності дитини;

-         міждисциплінарного підходу (освіта дитини з психофізичним рушенням вимагає комплексного, міждисциплінарного підходу до визначення впровадження методів і засобів її виховання, навчання і розвитку);

-         варіативності в організації процесів навчання і виховання;

-         активного включення в освітній процес всіх його учасників: дітей, батьків і фахівців;

-         партнерської взаємодії з родиною, яка виховує дитину з особливими освітніми потребами (організація такої взаємодії передбачає зустрічі з батьками, бесіди, консультації, інформаційну підтримку, складання індивідуальної програми розвитку з урахуванням запитів сім’ї, залучення батьків до корекційно- розвивальної роботи, організацію зустрічей з фахівцями тощо)є

Співпраця з батьками дітей вікової норми

Інтегрування дитини з порушеннями психофізично витку у загальноосвітнє середовище потребує зміни поглядів дітей вікової норми на особливих дітей та їхні потреби. Толерантне ставлення до них породжує в колективі дружні, довірливі стосунки. Діти, на відміну від їхніх батьків, демонструють нижчий рівень агресивності та більш високий рівень позитивного сприймання дітей з особливими потребами, ще не мають схильності до вилучення їх з кола свого спілкування.

Вихователь групи повинен підготувати батьківський колектив до прийняття дитини з особливими освітніми потребами, запланувати заходи, які допомогли б батькам познайомитися одне з одним, з дітьми, Спонукати до розуміння того, що наявність у групі загального розвитку Дітей із особливими потребами виховує в інших дітей позитивні якості: і людяність, співчуття, співпереживання. Етапи співпраці між вихователями ДНЗ і батьками:

—      підготовчий. Перед вступом дитини з особливими потребами в групу загального розвитку необхідно провести просвітницьку роботу серед педагогів і батьків, що дасть можливість уникнути конфліктних ситуацій. Форми співпраці: анкетування, опитування, бесіда, батьківські збори, обговорення літератури з даного питання, круглий стіл, показ  фільмів із життя дітей з особливими потребами, семінари тощо;

—      основний. Цей етап передбачає діагностику рівня сформованості ставлення батьків до дітей з особливими потребами в групі загального розвитку; надання консультативної допомоги батькам (особам,  які їх замінюють), залучення батьків дітей з особливими потребами до  участі у заходах, які проводяться в групі і в ДНЗ; створення оптимальних  умов для взаємодії між батьками групи; проведення роботи щодо  згуртування батьківського колективу. Форми співпраці: консультації,  участь всіх батьків у розвагах, святах, тренінгові вправи із залученням спеціалістів, ділові ігри, семінари-практикуми тощо;

—      творчої активності батьків. На цьому етапі передбачається взаємодія між дітьми, батьками, вихователями, яка проявляється у моральній  підтримці батьків дітей з особливими потребами, у позитивному налаштуванні до дітей, у розумінні необхідності перебування дітей  з особливими потребами в групах загального розвитку, у бажанні сприяти створенню позитивного мікроклімату в групі, у поширенні досвіду  інтегрування дітей з особливостями психофізичного розвитку в загальноосвітній простір серед інших батьків. Форми співпраці: виставки дитячих  робіт, круглий стіл, листування через електронну пошту, скриньок побажань, рекламні буклети, створення «Сімейного клубу» тощо. Заходи  у рамках окреслених етапів взаємопов’язані, доповнюють один  одного, спрямовані на формування гуманного ставлення до дітей із особливостями психофізичного розвитку, засвідчують участь батьків на  умовах партнерства в освітньому процесі, педагогізують сім’ю.

ОСВІТНІ ЗАВДАННЯ

•        Формувати компетентність дитини четвертого року життя з особливостями психофізичного розвитку відповідно до основних показників оптимальної для цього віку сформованості спільної та елементів сумісно-розподільної діяльності дорослого та дитини.

•        Розвивати пізнавальну активність дитини з особливи потребами у процесі сумісної діяльності з дорослим, своєї  власної та під час спостереження за діяльністю дітей з типовим розвитком.

•        Розвивати у дітей здатність сприймати та аналізувати сенсорну інформацію, що забезпечуватиме більш ефективне ознайомлення з довкіллям — тактильне обстеження предметів, зоровий супровід тактильного сприймання деталей, їх називання, розповідь про предмет у цілому (аналітико-синтетична діяльність).

•        Формувати мовленнєву (діалогічну, монологічну, лексичну, граматичну, фонетичну) і комунікативну (здатність  спілкуватися з дорослими і дітьми з типовим розвитком) компетентності дитини з особливими освітніми потребами.

•        Формувати у дитини уявлення про саму себе, виховувати елементарні навички для вибудовування адекватної системи позитивних особистісних оцінок і позитивного ставлення особливої дитини до себе.

•        Виховувати навички продуктивної взаємодії у про спільнот діяльності, розвивати соціально значущі мот поведінки у дітей як з особливостями розвитку, так і з типовим розвитком: бути щирими і доброзичливими у вз минах, допомагати одне одному, ділитися, віддавати, співчувати.

ЗМІСТ ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ

Забезпечувати мовленнєвий супровід діяльності (розповідати про те, що робить дитина), спонукати давати відповіді на запитання щодо діяльності дорослого, іншої дитини, своєї власної (Що робить вихователька? Що робить Миколка? Що робиш ти?), вчити розповідати про те, що бачить дитина, що її вразило, відповідати на запитання про найближче оточення (Ось кущик. А це що? — Кущик. Це гілочка. Де гілочка? — Ось гілочка. Побіжи і покажи такий самий кущик. Як називається дерево? — Береза. Де ще береза?).

Розвивати сприймання як орієнтувальну діяльність, спрямовану на дослідження властивостей і якостей предметів; формувати сенсорні еталони; формувати й удосконалювати вміння дитини порівнювати предмети за різними ознаками; навчити дитину виділяти і називати : конкретну ознаку (колір, форму, розмір). Наприклад, малюк спочатку   вчиться знаходити серед іграшок і подавати «таку саму», як у дорослого в руці, а потім запам’ятовує назву кольору, форми. Розвивати зорово-моторну координацію (узгодженість руху рук та очей), вміння виділяти та пояснювати просторові співвідношення між предметами (за, перед, над, під, далеко, близько тощо), використовувати їх у практичній діяльності; розвивати часові орієнтації (вранці, вдень, увечері, спочатку, потім тощо).

Розширювати розуміння смислу зверненого до дитини мовлення; розвивати фонетичну, лексичну і граматичну сторони мовлення, комунікативну функцію мовлення, мовленнєве дихання, фонематичний слух і фонетичний аналіз голосних звуків і тих приголосних, які дитина добре вимовляє (Який звук чуєш?); фонематичне сприймання — здатність розрізняти фонеми і визначати звуковий склад слова (розрізняти слова-пароніми: коза — коса, гірка — гілка, лис — ліс, мишка — миска тощо); формувати вміння розрізняти друковані літери.

Забезпечувати розвиток дрібної моторики пальців руки та рухливості артикуляційного апарату за допомогою артикуляційної гімнастики, тим самим готуючи його до вимови свистячих і шиплячих звуків (с, ш, з, ж) та звуків л, р, які потребують значного напруження м’язів язика (піднімання язика вгору, притискання його до верхніх зубів тощо); стимулювати дитину до вимовляння звука р, якщо язик в’ялий і дитина не може утримувати його кінчик у верхньому положенні, недоцільно, оскільки можна спровокувати гортанну звуковимову звука р; у точнювати та диференціювати вимову приголосних звуків (т-д-н, п-б-м, к-х тощо), а також свистячих і шиплячих звуків (якщо у дитини немає грубих порушень їх звуковимови).

Розвивати відчуття музичного та складового ритму, вчити відтворювати його, добирати ритм до груп слів з однаковою складовою структурою та однаковим місцем наголосу (мама, тато, доня; рука, нога,вікно, зима тощо) та ритм до речень з двох слів і відтворювати його по  пам’яті (та-та та-та — Мама іде).

Формувати трудові навички, насамперед самообслуговування: одягання, зав’язування шнурків, застібання, умивання тощо; деякі навчальні навички: малювання, штрихування олівцем, наклеюван згинання тощо; фізкультурні: крок, біг, стрибки, лазіння, повзання,  ловіння і кидання м’яча.

Збагачувати позитивний досвід спілкування і взаємодії особливої дитини з дорослими та її здоровими однолітками; вчити дітей відкрито і щиро виражати свої почуття, розпізнавати зв’язки між чітко вираженим емоційним станом і причиною, яка викликала цей стан; привчати виявляти свої емоції у загальноприйнятий спосіб.

У РОДИННОМУ КОЛІ

Діти з особливостями психофізичного розвитку потребують особливої уваги від батьків і щоденних спільних з батьками занять у родинному колі. Постійно потрібно використовувати  позитивні підкріплення (усмішку, кивок головою) будь-яких, навіть незначних досягнень дитини. Проводити вправи на розвиток дрібної моторики, оскільки вони сприяють розвиткові уваги і моторної пам’яті дитини. Заохочувати дитину до малювання, ігор з природними матеріалами (глиною, піском, водою), що позитивно впливає на розвиток уваги просторових уявлень, мислення, моторики.

Якщо мовлення дитини за тими чи іншими показниками відстає від вікових критеріїв, не можна відкладати логопедичні заняття. Ранній початок корекційної роботи дає змогу попередити можливість прояву вторинних відхилень, розвиває пізнавальні здібності, формує адекватну поведінку в соціально значущих ситуаціях.

Підставами для стурбованості батьків можуть бути обмежений побутовий словник дитини, труднощі групування і називання предметів за узагальнюючою ознакою одним словом (овочі, фрукти, тварини тощо), спотворення складової структури слова, пасивність у мовленнєвому спілкуванні.

СЕРЕДНЯ ГРУПА «ЧОМУСИКИ» (П'ЯТИЙ РІК ЖИТТЯ)

ДІТИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

ОСВІТНІ ЗАВДАННЯ

•        Формувати життєву компетентність дитини п’ятого року життя з особливостями психофізичного розвитку.

•        Продовжувати формувати мовленнєву і комунікативну компетентності.

•        Розвивати пізнавальну й мовленнєву активність, психічні процеси (увагу, сприймання, пам’ять, мислення).

•        Формувати та удосконалювати дрібну моторику.

•        Розвивати навички співробітництва дитини з дорослими :

й однолітками.

•        Виховувати почуття впевненості в своїх силах, самостійність.

•        Забезпечувати емоційне благополуччя дитини.

ЗМІСТ ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ

Продовжувати розвивати сприймання, зорово-моторну координацію (узгодженість рухів рук та очей); формувати уявлення про сенсорні еталони, удосконалювати вміння дитини порівнювати предмети за різними ознаками. Удосконалювати просторові (вгорі, поряд, праворуч, ліворуч, позаду)та часові орієнтації як основу розуміння причинно-наслідкових паків.

Розвивати фонематичний слух, фонематичне сприймання та фонетчний аналіз.Розвивати слухову увагу. Розвивати артикуляційний апарат. Вчити описувати сюжетні карки, переказувати нескладні оповідання та казки.Формувати позитивне емоційне ставлення до ігрової діяльності, інтерес  до сюжетної гри; розвивати вміння створювати задум гри та визначати шляхи його реалізації, використовувати предмети-замінники, співпрацювати з іншими дітьми у процесі ігрових дій, брати на себе і ролі й діяти у грі відповідно до взятої ролі, враховуючи при цьому рольову позицію партнера; розвивати продуктивні види діяльності (малювання, конструювання, ліплення тощо).Формувати навички співробітництва дитини з дорослими й однолітками, збагачувати позитивний досвід спілкування особливої дитини з людьми довкола і продуктивної взаємодії з однолітками: бажання  зрозуміти іншу дитину, допомогти, поступитися, виявити турботу слабшого, взаємодіяти. Виховувати самостійність, заохочувати до прояву ініціативи.

У РОДИННОМУ КОЛІ

Спонукати дитину ставити запитання, заохочувати прислухатись до того, про що її запитують і що відповідають.

Створити повноцінне мовленнєве середовище, намагатися говорити правильно і чітко. З метою розвитку зв’язного мовлення  спонукати дитину розповідати про побачене на прогулянці, на вулиці,  на річці. Систематично розглядати вдома з дитиною сюжетні малюнки,  вчити дитину розкривати причинно-наслідкові, цільові, часові, сторові зв’язки між зображеними подіями. Під час розглядання малюнка з дитиною слід керувати її сприйманням, привертати увагу  деталей, які важко помітити, пояснювати їх значення, якщо вони  малозрозумілі, стимулювати висловлювання дитини.

Організовувати ігри дітей з природним матеріалом, оскільки сприяє розвитку відчуттів і уявлень, пізнавальної діяльності дошкільнят. Наполегливі й терпляче сприяти тому, щоб дитина сумлінно й  до кінця доводила розпочату справу: прибирала іграшки, одяг тощо. Особливе значення має позитивна оцінка, якою дорослий підкріплює зусилля малюка.

СТАРША ГРУПА «ФАНТАЗЕРИ-МРІЙНИКИ» (ШОСТИЙ РІК ЖИТТЯ)

ДІТИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

ОСВІТНІ ЗАВДАННЯ

•        Формувати компетентність дитини шостого року життя з особливостями психофізичного розвитку відповідно до оптимальних для цього віку основних показників.

•        Забезпечувати збагачення (ампліфікацію) розвитку дитини з особливими освітніми потребами в умовах використання різних видів дитячої діяльності (ліплення, аплікації, малювання, конструювання, ручної праці, праці в побуті, а також ігор: дидактичних, рухливих, сюжетно- рольових); розвиток елементарної навчальної діяльності, пізнавальної активності.

•        Забезпечувати пізнавальний розвиток дитини з особливими освітніми потребами, який значною мірою залежить від процесів, пов’язаних з переробкою та засвоєнням інформації: концентрації уваги, сприймання і запам’ятовування.

•        Продовжувати формувати мовленнєву і комунікати компетентність дитини з особливими освітніми потребами.

•        Формувати готовність дитини з особливими освітн' потребами до навчальної діяльності.

ЗМІСТ ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ

Продовжувати формувати в особливої дитини уявлення про саму себе, адекватну оцінку власних можливостей і досягнути  у різних видах діяльності, самостійність і незалежність.

Удосконалювати загальну і дрібну моторику, зорово-рухову ординацію, наочно-образне мислення, мисленнєві операції весно-логічного рівня; розвивати довільну увагу, опосередковане запам’ятовування, зорове орієнтування у просторі, уяву, пізнавальну  активність, стимулюючи аналіз предметів, дій, оцінюючи їх результат, узагальнюючи власний та колективний досвід; формувати систему сенсорних еталонів.

Розвивати вміння концентрувати увагу і сприймання, що є основою  для пізнавального розвитку дитини; формувати цілісне сприйнятя і уявлення про різні предмети і явища оточуючої дійсності, адже ознайомлення з довкіллям збагачує чуттєвий досвід дитини, вчить її бути  уважною до того, що її оточує: дивитися і бачити, слухати і чути, общупувати і відчувати на дотик. Забезпечувати навчання дитини з особливостями психофізичного розвитку, використовуючи комбіновані фізичні, візуальні і словесні стимули.

Формувати позитивне емоційне ставлення до ігрової діяльності  специфічні компоненти ігрової діяльності (ігрову мотивацію, ігрову мету, ігрові дії, правила гри, контроль та оцінювання дітьми ігрових  дій, досягнення уявної мети). Розвивати уміння формулювати план- задум сюжетно-рольової гри і реалізовувати його, використовув предмети-замінники, розгортати сюжетну гру як спільну діяльність; правильно реалізовувати відносини, закладені в ролі, для чого потрібно вчити виділяти відносини між людьми як головний зміст гри, робити їх предметом усвідомлення, вчити орієнтуватися в субординації  ролей, в реалізації рольових відносин за правилами.

Удосконалювати фонематичний слух, фонематичне сприймання та  фонемний аналіз. Учити розрізняти місце означеного звука в слові: на початку, у середині, в кінці; називати послідовність звуків у коротких  словах — одно- і двоскладових.