Попереджаємо травми дитини
Процес пізнання світу нескінченний. А ось форми пізнавального процесу змінюються рік за роком.
Усім відома звичка малят все тягти до рота. З погляду дорослого — цілковита дурість. З погляду маленької людини — необхідність. Як ще дізнатися, що перед тобою, коли досвіду так мало?
От маленькі дослідники і «випробовують на зуб» все, що попадеться на очі. Добре, якщо предмет досить великий. Але якщо мова йде про який-небудь дріб’язок, на кшталт монетки або камінчика, питання стає серйозним. Отут батьківська неуважність може спричинити у подальшому великі проблеми. Навіть такий «антигуманний» засіб як гірчиця, розмазана на дитячих пальчиках, не допоможе.
До трьох років маля ще не уявляє, у чому криється небезпека. Бере в рот усе, що попадеться на підлозі, гризе книги, рве шпалери, тягнеться до електричних розеток і щиро дивується коли дорослі раптом починають лаятися.
Добре, якщо авторитет батьків в очах малюка настільки великий, що слова дійдуть до його свідомості. Частіше буває навпаки, і криком тут не допоможеш.
Тож треба бути уважними, стежити за дитиною й вчасно відволікати її від небезпечних занять. Чим саме? Наприклад, більшими (незручними для проковтування) чистими іграшками в руках. Якщо вже гризе, нехай шкода від цього буде мінімальною.
Нарешті, до того моменту, коли маля почне повзати, можна (і навіть потрібно) підготуватися заздалегідь. Підтримуйте чистоту підлоги, не залишайте на ній нічого, що може схопити дитина. Подивіться навколо себе, подумки уявіть до чого він може дотягтися і як зробити так, щоб цього не відбулося.
Можливо, Ви просто не уявляєте чим загрожує неуважність? Горошина, що потрапила у верхні дихальні шляхи і пройшла до голосових зв’язок — це вірна смерть. Вона здатна перекрити бронхи і легені перестануть працювати. Якщо предмет більш дрібний і проходить далі, з’являється шанс на порятунок, але необхідна операція. Не намагайтеся себе заспокоїти тим, що діти споконвіку все тягнуть до рота.
Звичайно, від нещасних випадків ніхто не застрахований. Якщо раптом дитині в ніс потрапив сторонній предмет — негайно везіть малюка в лікарню, у медиків є спеціальний інструмент. Не намагайтеся самостійно дістати предмет, що перешкоджає диханню. Імовірність того, що замість допомоги ви проштовхнете її ще глибше, дуже велика. Тож до втручання лікарів просто затисніть носик маляти: нехай дитина дихає ротиком.
Якщо у дитини рясне слиновиділення, вона надривно кашляє, не їсть і не п’є — швидше за все, вона щось проковтнула. Не чекайте, негайно викликайте швидку.
Менш небезпечними є дрібні предмети, які потрапляють у вуха. Таке теж трапляється. Симптоми в цьому випадку — неприємний запах з вушних раковин і гнійний отит (запалення й утворення гною). Без медичної допомоги тут не обійтися.
Законодавці багатьох країн розглядають батьківське недбальство, як карний злочин. Наприклад, у Бельгії або Німеччині недбайливі татусі та мами можуть бути позбавлені волі на кілька років, якщо травми, отримані дитиною, або їх наслідки виявилися серйозними.
Наше законодавство більш м’яке. Але справа навіть не в цьому. Виявивши елементарну увагу й турботу, Ви не тільки виростите здоровішу людину, але й убережете себе від стресів і переживань.
Будьте уважні, адже діти — найголовніше у нашому житті!
